глобальний індекс гендерного розриву (The Global Gender Gap Index) та місце України в ньому (у динаміці за три роки)

Версія для друку

Глобальний індекс гендерного розриву (The Global Gender Gap Index)

Щорічно Світовий економічний форум (World Economic Forum) проводить дослідження індексу ґендерного розриву (The Global Gender Gap Index). У дослідженні вимірюється ґендерна нерівність за 14 різними показниками у чотирьох основних сферах: економічна участь та кар'єрні можливості; рівень освіти; здоров'я і тривалість життя; політичні права та можливості. Індекс вимірюється за шкалою від 0 до 1, де нуль – повна нерівність статей, а одиниця – відповідно рівність. Значення індексу інтерпретується як відсоток розриву між жінками і чоловіками, що дозволяє порівнювати поточні показники з минулими та визначати прогрес у певній сфері. 

Україна входить до групи європейських країн. Так, за всіма підіндексами Європа має найвищий гендерний паритет серед усіх регіонів. Одна третина країн регіону входить до топ-20. Ісландія, Норвегія та Фінляндія є країнами з найкращими показниками як у регіоні, так і в світі, тоді як Угорщина, Чехія та Кіпр займають останнє місце в регіоні. Згідно з поточними темпами розвитку, Європа, за прогнозами, досягне гендерної рівності через 67 років.

У 2024 році Україна посіла 63 місце в рейтингу зі 146 країн (чим нижче місце, тим менший ґендерний розрив). Так, у 2022 Україна була на 81-му місці, а у 2023 – на 66-му. У цілому гендерний розрив в Україні щороку зменшується. 

 

 

Індекс гендерного розриву відповідно складає: 2022 – 0,707, 2023 – 0,714, 2023 – 0,722. Наглядно видно, що Україна має очевидний прогрес.

 

 

Аналізуючи дані можна відмітити, що найбільший ріст в рейтингу відбувся за категорією освіти, де у 2024 році було досягнуто повної гендерної рівності.  У економічній сфері Україна піднялася з 62-го на 40-е місце в рейтингу країн, а в політичній категорії - на 91 місце відповідного рейтингу. Найгірша ситуація у сфері здоров'я і тривалості життя, де відбулося падіння в рейтингу на 5 пунктів з 37-го до 42-го місця в рейтингу країн.

 

 

 

 

Аналізуючи дослідження індексу гендерного розриву за показниками можна побачити,  що коефіцієнт індексу гендерного розриву у економічній сфері збільшився з 0,710 (у 2022 році) до 0,737 (у 2024 році), що свідчить про зменшення розриву між чоловіками і жінками у цій сфері в Україні.

 

 

Індекс гендерного розриву у сфері освіти у 2024 році досяг 1, що свідчить про відсутність розриву між чоловіками і жінками. А отже, Україна зайняла 1-ше місце у рейтингу (у цій сфері) разом з такими країнами як Чехія, Франція, Нова Зеландія, Аргентина, Велика Британія тощо. У 2023 ж році, цей показник становив 0,996, і відповідно Україна займала 56-те місце в рейтингу.

 

 

Що стосується політичних прав і можливостей, то Україна піднялася в рейтингу з 100-го місця (2022 рік)  на 91-е (2024 рік).

 

На жаль, у сфері здоров'я і тривалості життя України опустилася за три роки (з 2022 по 2024 року) з 37-го місяця на 42-е.

Ми покращили свої позиції порівняно з 2022 року і навіть випередили ряд країн Європи. Хоча гендерної рівності наразі не досягнуто у жодній країні світу, маємо орієнтири – країни північної Європи з найменшими показниками нерівностей жінок і чоловіків: Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція.

Варто зазначити, що в Україні за роки незалежності зроблено чимало для забезпечення ґендерної рівності та захисту прав людини загалом – прийнято низку нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів в цій сфері, здійснюють свою діяльність правозахисні організації та організовуються правозахисні рухи, міняються державні стандарти та політики, затверджуються державні стратегії. Лише протягом 1999-2005 років було подано 8 законопроектів з питань ґендерної рівності, прийнято Закони України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», «Про запобігання та протидії дискримінації в Україні», внесено зміни до Сімейного кодексу, Кодексу законів про працю України, ратифіковано у 2022 році Стамбульську конвенцію – і це далеко не весь список наших здобутків.

Однак і досі залишаються сфери життєдіяльності суспільства, в яких норми, покликані забезпечити ґендерну рівність, лише декларуються на словах або застосовуються до чоловіків і жінок нерівномірно і де досі присутній цей злощасний ґендерний розрив.

The Global Gender Gap Index (звіт за 2024 рік)

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2025 Конституційний Суд України