Суддя КСУ Ігор Сліденко взяв участь у роботі IX Міжнародного Конгресу україністів
25.06.2018
Дев’ятий Міжнародний Конгрес україністів, що відбувається 25-28 червня 2018 року у місті Києві, є важливим загальнокультурним і науковим заходом, який зібрав понад 600 вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них – представники наукової еліти Польщі, Білорусі, Канади, Молдови, Великобританії, Словаччини, Сербії, Угорщини, Німеччини, Австрії, США та інших країн.
У відкритті Конгресу взяли участь представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, депутатського корпусу Верховної Ради України, Президії Національної академії наук України, директори академічних інститутів, очільники вищих навчальних закладів. У своїх вітальних промовах вони наголошували на важливості розвитку науки та закликали науковців обговорити перешкоди, які штучно створюються для розвитку гуманітарної науки в Україні, зокрема українознавства.
Під час заходу із доповіддю «Особливості тлумачення мовних статей законодавства Конституційним Судом України» виступив суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко. Він зазначив, що чинна Конституція України містить декілька положень, спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, починаючи від загальних приписів та закінчуючи спеціальними питаннями функціонування української мови та мов національних меншин в Україні. Відповідна кількість конституційних норм сприяла тому, що законодавство у цій сфері також є досить широким. Тож, констатує доповідач, це призводить до того, що мовне питання часто стає предметом розгляду у Конституційному Суді України. За його словами, станом на 2018 рік Конституційним Судом України ухвалено п’ять рішень, в яких розгля
далися питання, пов’язані з застосуванням державної мови у різних сферах суспільного життя на території України. Зокрема, він згадав про рішення Суду, яким визнано неконституційним в цілому Закон України «Про засади державної мовної політики» через порушення процедури його розгляду та ухвалення.
На думку Ігоря Сліденка, різноманіття статей, які регулюють мовне питання, пояснюється відповідними історичними умовами, в яких приймалася Конституція України, однак на сьогодні завдання Конституційного Суду України конкретизувати загальні норми та створити відповідну правову доктрину. Водночас він закликав науковців приєднатися до формування правової доктрини у сфері регулювання мовного питання.
Крім того, у день відкриття Конгресу відбулася відеопрезентація унікальних праць, зокрема, наукових видань, присвячених актуальним аспектам вітчизняної та зарубіжної україністики, а також мистецьких проектів, виставок тощо.
Проведення заходу співпало зі 100-річчям заснування Національної академії наук України, кращі досягнення якої буде презентовано в рамках 11 секцій, 2 конференцій та 12 круглих столів.
Протягом трьоденного заходу учасники обговорять стан та перспективи українського мовознавства, українську літературу як духовно-естетичний досвід нації, переклад як міжкультурну комунікацію, міждисциплінарні аспекти сучасної фольклористики, а також дискутуватимуть про проблеми інтерпретації української художньої літератури, етнокультуру в контексті історичної перспективи та с
учасних глобалізаційних викликів, концепцію реформування сучасної освіти та інші важливі питання.
Захід організовано Національною академією наук України, Міністерством культури України, Міністерством освіти та науки України та Національним університетом імені Тараса Шевченка.
Довідково. Міжнародна асоціація україністів заснована у 1989 році в Італії на установчих зборах за ініціативою та участю вчених-українознавців НАН України, США, Канади, Італії, ФРН, Польщі, Бельгії, Голландії. Головні завдання асоціації: сприяння відновленню та розвиткові українознавства, збереження пам’яток історії та культури, поширення знань про культурні надбання і наукові здобутки українського народу в світі, проведення українознавчих наукових форумів, координація діяльності національних асоціацій в різних країнах.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
