23 жовтня 2024 року
Другий сенат Конституційного Суду України 23 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Трейзуба Володимира Михайловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Володимир Трейзуб звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 3, статті 23, частині другій статті 28, частині третій статті 63 Конституції України пункт 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 81 Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим „не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі“.
На думку автора клопотання, „поширення судами статті 81 КК України на осіб, котрих засуджено за вчинення тяжкого корупційного злочину до позбавлення волі, без визначення для них особливого та належного порядку їх дострокового звільнення від відбування цього покарання спричиняє юридичну невизначеність у правозастосуванні“, а незастосовність до осіб, які вчинили тяжкий корупційний злочин і відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, інституту умовно-дострокового звільнення від відбування такого покарання „свідчить про відсутність будь-якої перспективи звільнення таких осіб“ та „має наслідком суто каральну функцію“, що суперечить частині першій статті 3, статті 23, частині другій статті 28, частині третій статті 63 Конституції України.
Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Суд першої інстанції задовольнив подання Державної установи „Менська виправна колонія“ та спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого Володимира Трейзуба. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення, зазначив, що засудженого Володимира Трейзуба слід умовно-достроково звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки він поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, фактично відбув більше двох третин строку покарання, а обмеження, встановлені статтею 81 Кодексу, на нього не поширюються.
У свою чергу, прокурор оскаржив вказану ухвалу в суді апеляційної інстанції, який задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував ухвалу суду першої інстанції та ухвалив нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого Володимира Трейзуба у зв’язку з тим, що до нього неможливо застосувати правила частини третьої статті 81 Кодексу, якою не встановлено підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання особи, засудженої за тяжкий корупційний злочин.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до низки органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
