Перший сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарних засідань у справах за конституційними скаргами
Кошевого В.І., Шкоди П.В., Поклонської Н.В.
13.02.2019
13 лютого Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою громадянина України Кошевого Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (далі – Закон № 889).
Під час пленарного засідання було заслухано суддю-доповідача у справі Сергія Головатого щодо змісту конституційної скарги, обґрунтувань, які надав суб’єкт права на конституційну скаргу, а також підстав для відкриття конституційного провадження у справі. Суддя-доповідач повідомив, що звернувся із запитом до науковий установ та навчальних закладів для надання висновку щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Як зазначив суддя-доповідач, громадянин України Кошевий В.І. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням визнати припис статті 90 Закону № 889 таким, що не відповідає приписам частин другої та третьої статті 8, статті 21, частин другої та третьої статті 22, статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 Конституції України. Згідно з приписом статті 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суддя-доповідач поінформував, що заявник із листопада 2014 року отримує пенсію за інвалідністю, призначену йому згідно із Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 3723). У жовтні 2016 року заявник звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку призначеної йому пенсії, проте управління відмовило заявникові. Було також повідомлено про перебіг розгляду цієї справи в судах.
Громадянин Кошевий В.І. стверджує, що порушено його право на соціальний захист та право на достатній життєвий рівень з огляду на те, що «Законом № 889 (стаття 90) закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058–IV, стаття 42 якого виключає можливість перерахунку пенсії, в разі підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців, як це було передбачено в Законі № 3723 (стаття 37-1)».
На думку автора клопотання, «з прийняттям Закону № 889 в частині пенсійного забезпечення державних службовців допущено звуження змісту та обсягу» його прав, що їх набув заявник відповідно до Закону № 3723.
Заявник вважає, що Закон № 889 не може поширюватися на нього «в силу несумісності… з порядком пенсійного забезпечення, встановленого Законом № 3723», а має застосовуватися «лише до осіб, що виходять на пенсію після набуття ним чинності (з 1.05.2016)».
На думку заявника, «використовуючи норми Закону № 889 в частині пенсійного забезпечення державних службовців (стаття 90) в остаточному судовому рішенні застосовано силу зворотної дії положень статті 37-1 Закону № 3723, чим допущено порушення норми частини першої статті 58 Конституції України…».
Перший сенат завершив дослідження матеріалів цієї справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для продовження його розгляду та ухвалення Рішення.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
***
13 лютого Перший сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою громадянина України Шкоди Павла Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини другої статті 392, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано суддю-доповідача у справі Сергія Головатого щодо змісту конституційної скарги, підстав для відкриття конституційного провадження, а також позицій наукових установ та вищих навчальних закладів щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суддя-доповідач зазначив, що згідно з приписами частини другої статті 392 Кодексу ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених Кодексом; заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до припису пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Автор клопотання стверджує, що приписи частини другої статті 392 та пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу унеможливлюють оскарження особою рішення суду щодо застосованих до неї запобіжних заходів та покладених обов’язків, а також незаконного, необґрунтованого рішення суду або такого, що його постановив суд з порушенням прав і свобод людини. Це, на думку заявника, суперечить частині другій статті 55 та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Перший сенат Конституційного Суду України дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для продовження розгляду справи та ухвалення Рішення.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
***
13 лютого Перший сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Поклонської Наталі Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту
4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII (далі – Закон).
Під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано суддю-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту конституційної скарги, підстав для відкриття конституційного провадження, а також позицій наукових установ та вищих навчальних закладів щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суддя-доповідач зазначив, що відповідно до оспорюваних положень Закону «підпункти 11–27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін».
Автор клопотання стверджує, що застосування судами положень пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону порушує гарантоване Конституцією України його право на судовий захист, а також конституційні принципи рівності громадян у своїх правах та перед законом, оскільки зазначені норми обмежують підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення у реалізації права на оскарження повідомлення про підозру слідчого, прокурора «за ознакою часу» внесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань, чим встановлюють різний обсяг процесуальних прав вказаних осіб залежно від певної дати. Зокрема, Поклонська Н.В. наголошує, що починаючи з 16 березня 2018 року (після введення в дію підпунктів 11–27, 45 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону) під час кримінальних проваджень одні підозрювані мають право оскаржувати слідчому судді повідомлення слідчого, прокурора про підозру, а інші не мають такого права.
Перший сенат Конституційного Суду України дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для продовження розгляду справи та ухвалення Рішення.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, що діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олексій Калінніков та інші громадяни України.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
Пленарні засідання транслювалися на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».
Інформує Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
