Ярошенко Л. М., Синчук С. М., Раданович Н. М. Загальнодозвільний тип юридичного регулювання і практика Конституційного Суду України. Вісник Національної академії правових наук України. 2022. Т. 29. № 4. С. 66-92.
У статті визначаються юридичні засоби забезпечення верховенства права та досліджується інституційна роль конституційного судочинства у цьому процесі. З’ясовано інструментальний потенціал загальнодозвільного типу юридичного регулювання для реалізації ідеї правовладдя загалом та правообмежувальної діяльності зокрема, як таких, що перебувають під опікою органу конституційної юрисдикції. Вході аналізу рішень Конституційного Суду України на предмет гарантування прав і свобод суб’єктів права встановлено прояви загальнодозвільного типу юридичного регулювання: 1) змістовний (права/свободи, законні інтереси особи та інших суб’єктів, їх підставні обмеження); 2) формальний (юридичні дозволи, юридичні зобов’язування і юридичні заборони, які самостійно або у певному співвідношенні складають конструкцію загального дозволу). Виявлено та охарактеризовано сфери такого регулювання: а) предметну, яка визначається через об’єктивацію свободи та її конкретизацію у суб’єктивних правах; б) функціональну, обумовлену різними способами здійснення свободи, задекларованими Конституційним Судом України; в) суб’єктну, що охоплює не лише окремих фізичних осіб, а й інших суб’єктів права (політичні партії, громадські організації, Український народ) і спонукає досліджувати конкуренцію загальних дозволів цих суб’єктів. Обґрунтовано можливості конструкції загального дозволу (юридичних дозволів, зобов’язувань, заборон, що здатні виконувати функцію обмежувачів, підсилювачів, гарантій свободи) вякості додаткової методології оцінювання Конституційним Судом України сутнісного змісту прав і свобод суб’єктів права з метою його максимального збереження і захисту.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 завантажити файл у форматі PDF | 494.43 КБ |
