Перший сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційною скаргою М.А. Цимбала
6 лютого 2019 року Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Цимбала Михайла Андрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу п'ятдесят першого підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79–VІІІ, пункту 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80–VІІІ, пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).
Під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано суддю-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту конституційної скарги, зокрема, поінформовано про перебіг розгляду цієї справи в судах, конкретні положення законів України, які належить перевірити на конституційність та конкретні положення Конституції України на відповідність яким належить перевірити закони України, а також підстави відкриття конституційного провадження у справі.
Так, було зазначено, що відповідно до оспорюваних положень законодавчих актів, норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ (далі – Закон), якими врегульовано питання заробітної плати прокурорів, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Автор клопотання, обґрунтовуючи свою позицію, вважає, що вирішення питання заробітної плати прокурорів, передбаченої статтею 81 Закону, як це закріплено оспорюваними законодавчими нормами, «порушує конституційний принцип пріоритету (верховенства) закону і посягає на верховенство права як основоположний принцип правової держави».
Суб’єкт права на конституційну скаргу також вважає, що вказаним положенням Кодексу Верховна Рада України надала Кабінету Міністрів України право самостійно вирішувати питання заробітної плати прокурорів.
Крім того, заявник стверджує, що оспорюване положення Кодексу «зменшує розмір визначеної Законом заробітної плати прокурорів … звужує зміст та обсяг прав прокурора на заробітну плату, яка визначена Законом і має забезпечувати гідний статусу життєвий рівень».
Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для продовження розгляду справи та ухвалення Рішення.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
***
Перший сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційними скаргами
Дєдковського В.В., Байшева П.В., Кожухарової Л.А.
6 лютого 2019 року Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Дєдковського Вячеслава Вікторовича, Байшева Павла Вікторовича, Кожухарової Людмили Анатоліївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 2, 3 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури“ від 28 січня 2016 року № 955–VIII зі змінами (далі – Закон).
Судді-доповідачі у справі – Віктор Кривенко, Сергій Сас, Станіслав Шевчук.
Під час пленарного засідання було викладено зміст конституційних скарг та підстави для відкриття конституційного провадження у справі. Крім того, було повідомлено, що 28 листопада 2018 року Перший сенат Конституційного Суду України, керуючись статтею 153 Конституції України, на підставі статей 32, 36, 65, 67, 76, 86 Закону України „Про Конституційний Суд України“, відповідно до § 50, § 55 Регламенту Конституційного Суду України, постановив Ухвалу про об’єднання конституційних проваджень у справах за вказаними конституційними скаргами в одне конституційне провадження, оскільки вони стосуються того самого питання.
У ході пленарного засідання зазначалося, що оспорювані положення Закону передбачають: „набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з пунктом 9 статті 36 Кодексу законів про працю України. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів“ (пункт 2); „з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу.
Органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом“ (пункт 3).
Суб’єкт права на конституційну скаргу Дєдковський В.В. вважає, що оспорювані положення Закону не відповідають статтям 24, 32, 58, 64 Конституції України, зокрема, закріплюють дискримінаційний підхід до регулювання трудових відносин з професійними творчими працівниками комунальних закладів культури під час оформлення строкових трудових контрактів в залежності від кількості жителів територіальної громади; порушують принцип незворотної дії законів та інших нормативно-правових актів у часі; „погіршують їх правове становище, роблять його менш вигідним порівняно із договором на невизначений строк“.
Як стверджує автор клопотання Байшев П.В., „передбачений контрактом тимчасовий характер трудових відносин є однією з умов, які ускладнюють становище працівника. Таким чином, примушування працівника, який працює на умовах безстроковою трудового договору, до укладення контракту з обмеженим строком його дії є погіршенням його становища“. Крім того, заявник у конституційній скарзі зазначає, що встановлення строку трудових правовідносин відносно раніш відсутньої умови його існування встановлює обмеження в реалізації його права на доступну професію.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу Кожухарової Л.А., оспорювані положення Закону звужують „обсяг трудових прав, встановлених раніше в Кодексі законів про працю України, який передбачає безстроковість трудових правовідносин“, передбачають „дискримінаційний підхід до регулювання трудових відносин під час оформлення строкових трудових контрактів в залежності від місцевості, де проживає особа, займаної ним посади“. Кожухарова Л.А. також стверджує, що припинення безстрокового трудового договору з нею за відсутності обумовлених порушенням трудової дисципліни причин або її згоди на припинення відповідних трудових відносин є порушенням права, гарантованого статтею 32 Конституції України.
Також було повідомлено, що до державних органів влади, наукових установ України надіслано запити щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для продовження розгляду справи та ухвалення Рішення.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
На пленарному засіданні були присутні суб’єкти права на конституційну скаргу Вячеслав Дєдковський, Людмила Кожухарова та інші громадяни України.
Пленарні засідання транслювалися на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань» за посиланням: http://ccu.gov.ua/stream.
Інформує Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
